- прокувати
- —————————————————————————————прокува́ти 1дієслово доконаного видуобробити метал куванням—————————————————————————————прокува́ти 2дієслово доконаного видупро зозулю
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прокувати — I див. проковувати. II ую/, ує/ш, док., перех. і неперех. 1) Док. до кувати II. 2) Кувати (див. кувати II) якийсь час … Український тлумачний словник
прокований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокувати I … Український тлумачний словник
кувати — I 1) (б ючи молотком, надавати металові потрібної форми), виковувати, викувати, сковувати, скувати, проковувати, прокувати, клепати, виклепувати, виклепати 2) див. підковувати II (про зозулю), кукати, кукукати … Словник синонімів української мови